габіон
габіон (габюн) (італ. < лат. — корзина)
1. Бетонний блок, який використовують при зведенні невисоких гребель та інших гідротехнічних споруд.
2. Велика дротяна клітка з каміннями, призначена для захисту мостових стоянів або берегів від ударів хвиль і розмиву.
3. Те саме, що і тур.
4. Назва мотиву плетення у декоративному мистецтві.
Джерело:
Архітектура і монументальне мистецтво
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- габіон — -а, ч. Сітчаста конструкція з дроту у вигляді паралелепіпеда, заповнена камінням або галькою. Застосовується при зведенні берегоукріпних і регуляційних споруд. Великий тлумачний словник сучасної мови
- габіон — ГАБІО́Н, а, ч., техн. Ящик чи каркас із металевої крученої або плетеної сітки, заповнений каменем, щебенем або галькою. На відміну від бетонних блоків габіони мають масу переваг: легкість у монтажі, низьку ціну, природний дренаж... Словник української мови у 20 томах
- габіон — габіо́н (франц. gabion, з італ. gabbione – велика клітка) сітчастий ящик з дроту, заповнюваний камінням. Застосовують під час берегоукріплювальних робіт. Словник іншомовних слів Мельничука