голбець
голбець (голобець) (давньорус. < сканд. — відділення, підлога)
1. Дерев'яна прибудова з лежанкою до печі у російській хаті, що збоку має дверці для входу в підпілля.
2. Підпілля хати із спуском, влаштованим під підлогою.
3. Термін вживається також у значеннях: надгробок, огорожа кліроса.
Джерело:
Архітектура і монументальне мистецтво
на Slovnyk.me