рабатка
(нім. — грядка)
1. Квітник незначної ширини, влаштований вздовж доріжки чи навколо клумби.
2. Прямокутна у плані клумба.
Джерело:
Архітектура і монументальне мистецтво
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рабатка — раба́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- рабатка — -и, ж. Вузька грядка квітів уздовж паркових доріжок, навколо клумб і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рабатка — РАБА́ТКА, и, ж. Вузька грядка квітів уздовж паркових доріжок, навколо клумб і т. ін. Довгі рабатки з квітами відділяли тротуари від проїжджої смуги асфальту (Л. Первомайський); І всюди [в Одесі] монументи й обеліски героїв, і скрізь грають усіма барвами райдуги клумби, рабатки, газони (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- рабатка — раба́тка невелика грядка для квітів (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- рабатка — раба́тка (нім. Rabatte) довга вузька грядка з декоративними квітами вздовж стін, доріжок. Словник іншомовних слів Мельничука
- рабатка — КВІТНИ́К (ділянка землі, на якій вирощують квіти), ЗІЛЬНИ́К діал., КВІТО́ЧНИК діал.; КЛУ́МБА (у формі кола, квадрата тощо); РАБА́ТКА (уздовж паркових доріжок, клумб тощо). Квітник в саду був і справді гарний (І. Словник синонімів української мови
- рабатка — РАБА́ТКА, и, ж. Вузька грядка квітів уздовж паркових доріжок, навколо клумб і т. ін. Довгі рабатки з квітами відділяли тротуари від проїжджої смуги асфальту (Перв. Словник української мови в 11 томах