флюгер
(нім. — крило)
Рухоме вінчання у вигляді плоскої пластини, що може обертатися навколо своєї осі і показувати напрям вітру. Архітектурне завершення звичайно виконувалося у вигляді пташиного крила, прапорця, емблеми міста тощо.
Джерело:
Архітектура і монументальне мистецтво
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- флюгер — флю́гер 1 іменник чоловічого роду пристрій флю́гер 2 іменник чоловічого роду, істота про людину зневажл. Орфографічний словник української мови
- флюгер — див. жвавий Словник синонімів Вусика
- флюгер — [фл'угеир] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
- флюгер — Вітровказівка, див. плагоскоп, анемоскоп Словник чужослів Павло Штепа
- флюгер — ФЛЮ́ГЕР, а, ч. 1. Пристрій у формі прапорця, пластинки, стріли і т. ін., що обертається на стрижні і служить для визначення напрямку вітру, а при ускладненій будові – і швидкості вітру. Є багато видів флюгерів. Словник української мови у 20 томах
- флюгер — А, ч., див. фітіль. Словник сучасного українського сленгу
- флюгер — (-а) ч. 1. крим., мол. Ніс. БСРЖ, 629; СЖЗ, 106; ЯБМ, 2, 470. 2. крим. Капелюх. БСРЖ, 629; СЖЗ, 106; ЯБМ, 2, 470. Словник жарґонної лексики української мови
- флюгер — -а, ч. 1》 Пристрій у формі прапорця, пластинки, стріли і т. ін., що обертається на стрижні і служить для визначення напрямку вітру, а при ускладненій будові – і швидкості вітру. 2》 У давнину – прапорець на списі. 3》 перен., зневажл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- флюгер — флю́гер (від голл. vleugel – крило) 1. Пристрій, яким визначають напрям і швидкість вітру. 2. В давнину – прапорець на списі. 3. Переносно – непостійна людина, яка швидко змінює свої погляди, рішення. Словник іншомовних слів Мельничука
- флюгер — ФЛЮ́ГЕР зневажл. (про людину нестійких переконань), ХАМЕЛЕО́Н зневажл. Почнеться розклад. З'являться агакали, боягузи, шкурники і мізерні флюгери (О. Довженко); — Хамелеони.. були, є і, мабуть, ще довго будуть.. На жаль, у всі часи людство породжувало не лише геніїв, а й різну погань (І. Цюпа). Словник синонімів української мови
- флюгер — ФЛЮ́ГЕР, а, ч. 1. Пристрій у формі прапорця, пластинки, стріли і т. ін., що обертається на стрижні і служить для визначення напрямку вітру, а при ускладненій будові — і швидкості вітру. Є багато видів флюгерів. Словник української мови в 11 томах
- флюгер — рос. флюгер 1. Пристрій, яким визначають напрям і швидкість вітру. 2. Переносно — непостійна людина, яка швидко змінює свої погляди, дії, підлаштовуючись під обставини з метою отримання певних вигод, зручностей, кон'юнктурник. Eкономічна енциклопедія