заколочено
Заколо́чено, перен. Порушено (про спокій, мир тощо). О скілько звістко, то нігде не заколочено спокою (Б., 1895, 27, 3)
// порівн. пол. zakłócić — порушити, zakłócić porządek — порушити порядок; див. іще заколотити.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me