мантійка
Манті́йка. Здирниця, крутійка, облудниця. І ішов інтерес досить доьре, аж в кінци вмішала ся в справу поліция і попросила дотепну мантійку до Іванової хати (Б., 1895, 23, 3)
// див. мантій.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me