інтерпункція
Інтерпу́нкція:
— пунктуація [53]
— розділові знаки [49]
— розставлення розділових знаків [42]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інтерпункція — див. пунктуація Словник чужослів Павло Штепа
- інтерпункція — інтерпу́нкція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- інтерпункція — -ї, ж. 1》 Розставляння розділових знаків у писемній мові. 2》 Те саме, що пунктуація. Великий тлумачний словник сучасної мови
- інтерпункція — Сукупність письмових знаків: крапка /./, кома /,/, двокрапка /:/, крапка з комою /;/, знак запитання /?/, знак оклику /!/, три крапки /.../, тире /-/, лапки /""/, дужки /()/. Універсальний словник-енциклопедія
- інтерпункція — ІНТЕРПУ́НКЦІЯ, ї, ж. 1. Розставляння розділових знаків у писемній мові. 2. Те саме, що пунктуа́ція. Правопис і інтерпункцію лишаю тут і скрізь далі таку, як в оригіналі (Фр., XVI, 1955, 357). Словник української мови в 11 томах