убрикнути
Убрикнути, -кну, -неш
гл. Лягнуть. Бодай тебе курка вбрикнула. Шуточная брань. Ном. № 3249.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- убрикнути — убрикну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- убрикнути — УБРИКНУ́ТИ див. вбрикну́ти. Словник української мови у 20 томах
- убрикнути — див. вбрикнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- убрикнути — УБРИКНУ́ТИ див. вбрикну́ти. Словник української мови в 11 томах