уславлювати
уславлювати – ославлювати
Слова-пароніми, тобто близькі за звуковим складом та вимовою, але різні за значенням. Уславлювати – возвеличувати когось, щось. Уславлювати Батьківщину, уславлювати людину. Ославлювати – обмовляти, ганьбити когось, поширювати плітки, осуд, знеславлювати. "Не сплять, не дрімають мої вороженьки,- було каже Марина,- ославили мене молоду" (Іван Нечуй-Левицький)
Джерело:
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уславлювати — усла́влювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- уславлювати — УСЛАВЛЮВАТИ – ОСЛАВЛЮВАТИ Уславлювати, -юю, -юєш. Величати когось, щось: уславлювати Вітчизну, уславлювати людину. Ославлювати. Переважно поширювати погану славу (плітки, осуд тощо); знеславлювати: ославлювати жінку. Літературне слововживання
- уславлювати — Прославляти, СЛАВИТИ, виславляти. Словник синонімів Караванського
- уславлювати — див. хвалити Словник синонімів Вусика
- уславлювати — УСЛА́ВЛЮВАТИ див. уславля́ти. Словник української мови у 20 томах
- уславлювати — див. уславляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- уславлювати — ОБМОВЛЯ́ТИ кого (неприязно висловлюватися про кого-небудь, поширювати погані думки про когось, зводити наклеп на когось), ОБСУ́ДЖУВАТИ (ОСУ́ДЖУВАТИ), СУДИ́ТИ, НЕСЛА́ВИТИ, ОБГОВО́РЮВАТИ (ОГОВО́РЮВАТИ) розм. Словник синонімів української мови
- уславлювати — УСЛА́ВЛЮВАТИ див. уславля́ти. Словник української мови в 11 томах