будинок
БУДИНОК – БУДІВЛЯ – БУДОВА – ДІМ
Будинок, -нку. 1. Споруда, призначена під житло. Я знайшов будинок, де він живе (М.Коцюбинський). 2. Науковий, культурно-освітній, побутовий, торговельний та інший заклад, а також будівля, в якій він міститься. Вж. зі сл.: відпочинку, інвалідів, побуту, творчості, гральний, дитячий, заїжджий; з великої літери пишеться у скорочених власних назвах, якщо відповідна повна назва вже згадувалася в тексті, а також на вивісках, наприклад: Київський будинок архітектора – Будинок архітектора, Львівський будинок учителя – Будинок учителя. 3. Те саме, що будівля 1: будинок бібліотеки, будинок посольства, будинок лікарні.
Будівля, -і, ор. -ею, р. мн. -вель. 1. Архітектурна споруда; кам’яна, дерев’яна та інша споруда для господарських потреб, для житла, а також зрідка у переносному значенні. Порожньо на подвір’ї, понуро стоять будівлі, а хата навіть із забитими віконницями (А.Головко); її увагу привернула кругла будівля з дощок з величезним написом "Цирк" (О.Донченко); Тут вітер дме постійно. І дрижать Відновлені й незміцнені будівлі (Є.Маланюк). 2. зрідка. Те саме, що будівництво. Що його робить: чи розпочати будівлю, чи оселитися тут (Панас Мирний).
Будова. 1. Те саме, що будівля 1. Тільки став доїжджати до тієї будови, де живуть сестри, знов линув дощ як з відра (О.Стороженко); Де були пустині голі, Осяйних будов шпилі (М.Рильський); Всередині будова не видавалась такою пишною, як зокола (М.Лазорський). 2. Те саме, що будування. Будова брига закінчувалася (Ю.Яновський). 3. Місце, де здійснюється будівництво. – Я вам не буду перешкоджати, коли сяду біля вас і подивлюсь море і послухаю гомін будови? (Ю.Яновський). 4. Взаємне розташування частин чого-небудь; структура, побудова: будова атомів, будова земної кори, організаційна будова, будова речення, будова тіла.
Дім, дому. 1. У сучасній мові – переважно приміщення, в якому проживають люди, а також самі люди (здебільшого родина), що там мешкають, та їхнє господарство, зрідка – переносно. Сьогодні виїжджаю з дому (Леся Українка); В домі Глушака урочисто. У невістки Юлі, народної вчительки, народився син (О.Довженко); То, сину, так завжди: до рідного дому ноги людину самі несуть (О.Гончар). 2. зрідка. Те саме, що будинок. Дім стояв під вітром та під іскрами й згорів дочиста (І.Нечуй-Левицький).
Значення в інших словниках
- будинок — Як правильніше сказати або написати: “Ляшенко хоче бути господарем у своєму будинку” чи “Ляшенко хоче бути господарем у своєму домі”?... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- будинок — буди́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- будинок — (житловий) дім, оселя, ДОМІВКА, (кам'яний) кам'яниця, г. мурованиця, з. хоромина; (заміський) дача, котедж, (розкішний) палац, палати, хороми; (споруда) будівля, будова, будовання, муровання; п! ХАТА. Словник синонімів Караванського
- будинок — -нку, ч. 1》 Будівля, споруда, призначена для житла. 2》 Науковий, культурно-освітній, побутовий та інший державний заклад, установа, а також будівля, де він (вона) міститься. Будинок відпочинку. Будинок культури. Великий тлумачний словник сучасної мови
- будинок — БУДИ́НОК, нку, ч. 1. Будівля, споруда, признач. для житла. Латин од поєдинків Сховавсь під спід своїх будинків І ждав, що буде за кінець (І. Котляревський); Зійшло сонце; Україна – Де палала, тліла, А де шляхта, запершися, У будинках мліла (Т. Словник української мови у 20 томах
- будинок — див. дім Словник синонімів Вусика
- будинок — БУДИ́НОК (будівля, призначена для житла або для розміщення різних установ), ДІМ, ОСОБНЯ́К (добре впорядкований будинок міського типу; звичайно для однієї родини або однієї установи); КОТЕ́ДЖ (житловий особняк, перев. двоповерховий); ХОРО́МИ мн., розм. Словник синонімів української мови
- будинок — Буди́нок, -нку і -нка, -нкові, в -нку; буди́нки, -нків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- будинок — БУДИ́НОК, нку, ч. 1. Будівля, споруда, призначена для житла. Латин од поєдинків Сховавсь під спід своїх будинків І ждав, що буде за кінець (Котл., І, 1952, 191); Зійшло сонце; Україна — Де палала, тліла, А де шляхта, запертися, У будинках мліла (Шевч. Словник української мови в 11 томах