колір
КОЛІР – КОЛЕР
Колір, -льору. Світловий тон, забарвлення чогось; переважно у множині – виражальні засоби мови, музики, сценічного мистецтва тощо: червоний колір, малювати щось темними кольорами.
Колер, -у, заст. Хвороба – рід сказу в коней.
Джерело:
Словник-довідник з українського літературного слововживання
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колір — (забарвлення чогось) барва, фарба, (худоби) масть. Словник синонімів Полюги
- колір — ко́лір іменник чоловічого роду * Але: два, три, чотири ко́льори́ Орфографічний словник української мови
- колір — Барва, забарвлення; (тварин) масть. Словник синонімів Караванського
- колір — [кол'ір] -л'ору, м. (на) -л'ор'і, мн. -л'ори, -л'оур'іў два кол'орие Орфоепічний словник української мови
- колір — -льору, ч. 1》 Світловий тон чого-небудь; забарвлення. Ахроматичні кольори — білий, сірий, чорний розрізняються лише за яскравістю. Додаткові кольори — два кольори, які при оптичному змішуванні дають ахроматичний колір. Великий тлумачний словник сучасної мови
- колір — Барва, див. кольоровий Словник чужослів Павло Штепа
- колір — КО́ЛІР, льору, ч. 1. Світловий тон чого-небудь; забарвлення. З шиї .. звисало важке глиняне намисто різних яскравих кольорів (Леся Українка); Оксані – радість: мати одрізала з полотна хустку, а порошком пофарбувала в червоний колір (А. Словник української мови у 20 томах
- колір — Зорове відчуття, викликане світлом з різною довжиною хвилі — від 400 до 760 нм; прості (монохромні) к. — це к. з точно визначеною довжиною хвилі (напр., к. веселки); осн. к.: червоний, зелений, фіолетовий; доповняльні к. —... Універсальний словник-енциклопедія
- колір — КО́ЛІР (світловий тон чого-небудь), БА́РВА, ЗАБА́РВЛЕННЯ, ЗАБА́РВЛЕНІСТЬ, ОБА́РВЛЕННЯ, ФА́РБА розм., ОФА́РБЛЕННЯ розм.; МАСТЬ (забарвлення волосяного покриву тварини). Словник синонімів української мови
- колір — Ко́лір, -льору; ко́льори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- колір — КО́ЛІР, льору, ч. 1. Світловий тон чого-небудь; забарвлення. З шиї.. звисало важке глиняне намисто різних яскравих кольорів (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- колір — (італ. — фарбування) Властивість об'єктів матеріального світу, що сприймається як усвідомлене зорове відчуття... Архітектура і монументальне мистецтво
- колір — Ко́лір, -ру м. Цвѣтъ. Санько розмалював той кружок усякими колірами. Ком. II. 85. Словник української мови Грінченка