бенедиктус
(лат. Benedictus — благословен) — ліричний, спокійний, світлий за характером католицький піснеспів. Разом з 'Санктус'складає один з основних розділів меси. Видатні зразки Б. створили Й.С.Бах, Л.В.Бетховен, Ф.Ліст, В.А.Моцарт та ін.
Джерело:
Словник-довідник музичних термінів
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бенедиктус — -у, ч., муз. Католицький спів – один з основних розділів меси. Великий тлумачний словник сучасної мови