фарандола
(фр. farandole) — старовинний провансальський народний танець, який виконували під час християнських календарних свят, проносячи перед танцюристами легендарне опудало. Музичний розмір — змінний 6/8 і 2/4. Темп жвавий, швидкий, виконується в супроводі флейти і тамбурина. До жанру Ф. звертались Ш.Гуно, Ж.Бізе, А.Казадеюс, Д.Мійо, О. Глазунов, П Чайковський та інші.
Джерело:
Словник-довідник музичних термінів
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фарандола — фарандо́ла іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- фарандола — ФАРАНДО́ЛА, и, ж. Французький (провансальський) старовинний народний хороводний танок у швидкому темпі. Низько гудуть тамбурини, як бджоли, І плинуть у піну і в блиск фарандоли, І прокурор, і книгар, і пастух, і жіноцтво (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
- фарандола — -и, ж. Французький (провансальський) старовинний народний хороводний танок у швидкому темпі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фарандола — фарандо́ла (франц. farandole) французький (провансальський) старовинний народний хороводний танок. Словник іншомовних слів Мельничука
- фарандола — ФАРАНДО́ЛА, и, ж. Французький (провансальський) старовинний народний хороводний танок у швидкому темпі. Низько гудуть тамбурини, як бджоли, І плинуть у піну і в блиск фарандоли, І прокурор, і книгар, і пастух, і жіноцтво (Рильський, І, 1960, 191). Словник української мови в 11 томах