абатство
АБА́ТСТВО, а, с.
1. Католицький монастир із належними йому володіннями.
Полум'я розгоралося, підступало до брами абатства (З. Тулуб);
У самому абатстві плекано сади й монастирські городи, там був чотирикутний став, улюблене місце для нічних прогулянок Адельгейди, влаштовано скрипторій для розмноження дорогих рукописів (П. Загребельний);
Серед архітектурних пам'яток Лондона особливу увагу привертає споруджений у XIII ст. будинок Вестмінстерського абатства (з навч. літ.).
2. Посада абата.
Починаючи з XVII ст. єпископи нерідко втручалися в права абатів, ставили на місця настоятелів своїх улюбленців, а при звільненні з посади навіть залишали абатство за собою (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- абатство — аба́тство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- абатство — див. МАНАСТИР. Словник синонімів Караванського
- абатство — -а, с. Католицький монастир із належними йому володіннями. Великий тлумачний словник сучасної мови
- абатство — аба́тство католицький монастир з маєтністю, що його очолює абат або абатиса. Словник іншомовних слів Мельничука
- абатство — Аба́тство, -ва, -ву; -ства, аба́тств Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- абатство — АБА́ТСТВО, а, с. 1. Католицький монастир з належними йому володіннями. Серед архітектурних пам’яток Лондона особливу увагу привертає, споруджений у VIII ст. будинок Вестмінстерського абатства (Ек. геогр. заруб. Словник української мови в 11 томах
- абатство — (лат. < грец. — батько) Католицький монастир на чолі з абатом або абатисою. Складається з собору, житлових корпусів з келіями навколо замкненого двору, службових і господарських споруд. Архітектура і монументальне мистецтво