автогамія
АВТОГА́МІЯ, ї, ж.
1. бот. Самозапилення і самозапліднення у вищих рослин.
Розрізняють такі два типи запилення: самозапилення (автогамія) і перехресне запилення (з наук. літ.);
Автогамія характерна для культурних злаків (пшениці, вівса, ячменю та ін.), бобових (гороху, квасолі та ін.), багатьох бур'янів (із родини хрестоцвітих, гвоздикових та ін.) (з навч. літ.).
2. біол. Самозапліднення в одноклітинних організмів, яке полягає у злитті двох ядер.
При автогамії (наприклад, у амеб, діатомових водоростей) ядро клітини ділиться на два, дочірні клітини розходяться, а після визрівання знову зливаються (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- автогамія — (рослин) самозапил Словник чужослів Павло Штепа
- автогамія — -ї, ж. 1》 Самозапилення та самозапліднення у вищих рослин. 2》 Самозапліднення деяких одноклітинних організмів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- автогамія — автога́мія (від авто... і ...гамія) 1. Самозапилення і самозапліднення у вищих рослин. 2. Самозапліднення деяких одноклітинних організмів. Словник іншомовних слів Мельничука
- автогамія — В амеб злиття 2 ядер, що утворилися внаслідок редукційного поділу того ж материнського ядра; у тканинах тварин — самозапліднення. Універсальний словник-енциклопедія