аморальність
АМОРА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до амора́льний.
Поступово з нього видобули всю його біографію, всі тиняння, зради, всю аморальність (О. Довженко);
І. Карпенко-Карий зосередив головну увагу в п'єсі “Глитай, або ж Павук” на розкритті аморальності, розбещеності, лицемірства й підступності головного героя (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- аморальність — амора́льність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- аморальність — [аморал'н'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- аморальність — -ності, ж. Абстр. ім. до аморальний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- аморальність — АМОРА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до амора́льний. Карпенко-Карий зосередив головну увагу [у п’єсі "Глитай, або ж Павук"] на розкритті його [глитая] аморальності, розбещеності, лицемірства й підступності (Життя К.-Карого, 1957, 90). Словник української мови в 11 томах