асиміляція
АСИМІЛЯ́ЦІЯ, ї, ж.
1. Дія за знач. асимілюва́ти 1 і стан за знач. асимілюва́тися 1; уподібнення, злиття; протилежне дисиміляція.
Нестерпний економічний і політичний гніт посилювався політикою насильної асиміляції, денаціоналізації українського народу, яку здійснювали цісарський уряд і польська шляхта (з наук. літ.).
2. біол. Процес засвоєння рослинним чи тваринним організмом зовнішніх щодо нього речовин.
Обмін речовин являє собою єдність двох процесів – асиміляції і дисиміляції, тобто засвоєння речовин, які надходять до організму, і розкладу складної речовини тіла на простіші (з навч. літ.).
3. лінгв. Уподібнення одних звуків іншим.
На межі слів часто відбувається асиміляція приголосних (повна чи неповна), це явище є нормативним в українській мові (з навч. літ.).
△ (1) Прогреси́вна асиміля́ція, лінгв. – уподібнення одного звука до іншого, при якому попередній звук впливає на наступний.
Прогресивна асиміляція за місцем і способом творення спостерігається у сполученнях ст', зд' (з наук. літ.);
Слов'янським мовам більш властива регресивна асиміляція, тюркським мовам – прогресивна (з навч. літ.);
(2) Регреси́вна асиміля́ція, лінгв. – уподібнення одного звука до іншого, при якому наступний звук впливає на попередній.
Регресивна асиміляція може бути за дзвінкістю та глухістю приголосних, за місцем і способом творення, за м’якістю та твердістю вимови (з навч. літ.).
Значення в інших словниках
- асиміляція — асиміля́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- асиміляція — Одностороннє або взаємне поглинання індивідів і груп іншими групами, внаслідок чого відбувається ототожнення культурних рис і характеристик самосвідомості індивідів, що складають групу. Словник із соціальної роботи
- асиміляція — [асием'іл’ац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
- асиміляція — -ї, ж. 1》 Дія за знач. асимілювати 1) і стан за знач. асимілюватися 1); уподібнення; прот. дисиміляція. 2》 біол.Процес засвоєння рослинним чи тваринним організмом зовнішніх щодо нього речовин. 3》 лінгв. Уподібнення одних звуків іншим. 4》 Ототожнення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- асиміляція — асиміля́ція (від лат. assimilatio – уподібнення) 1. Засвоєння та використання організмом необхідних для його розвитку речовин, що надходять у нього з навколишнього середовища. Протилежне – дисиміляція. Словник іншомовних слів Мельничука
- асиміляція — Перетворення живим організмом речовин з навколишнього середовища на речовини власного організму (напр., двоокису вуглецю СО2 шляхом фото- або хіміч. синтезу), а також засвоєння різноманітних органічних сполук, гол. чином сахаридів, амінокислот та мінеральних елементів. Універсальний словник-енциклопедія
- асиміляція — Асиміля́ція, -ції, -цією; -ля́ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- асиміляція — АСИМІЛЯ́ЦІЯ, ї, ж. 1. Дія за знач. асимілюва́ти 1 і стан за знач. асимілюва́тися 1; уподібнення; протилежне дисиміляція. Нестерпний економічний і політичний гніт посилювався політикою насильної асиміляції, денаціоналізації українського народу... Словник української мови в 11 томах
- асиміляція — рос. ассимиляция (латин. as-similatio-уподібнення) — 1. Придбання інвесторами нових цінних паперів після їх розпродажу в ході андерлайтингу. Eкономічна енциклопедія