набедра

НАБЕДРА́, присл., діал.

Верхи на стегні коня; позаду вершника на спині.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набедра — Набе́дра нар. сидіти, їхати набе́дра. Сидѣть, ѣхать на лошади верхомъ на бедрахъ (позади обыкновеннаго сѣдока на спинѣ). Словник української мови Грінченка