ідіопатія
ІДІОПАТІ́Я, ї, ж., мед.
Хворобливий, патологічний стан, не пов'язаний із видимою причиною.
Ідіопатія розвивається самостійно, її не викликають і не супроводжують інші хвороби (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ідіопатія — -ї, ж. 1》 Розлад невідомої етіології. 2》 мед. Будь-який первинний патологічний стан; те, що виникає всередині порушеного органа, а не в результаті зовнішніх дисфункцій. Великий тлумачний словник сучасної мови