ґаздівський

ҐАЗДІ́ВСЬКИЙ, а, е, діал.

Прикм. до ґа́зда.

– Хто ти такий, леґіню? – Я? Ґаздівський син (Г. Хоткевич);

Ось крізь сон один [наймит] скрикає лячно, різко так: Навіть в сні його лякає Ґаздівський кулак! (І. Франко);

Він був багатший, як інші ґаздівські сини (О. Кобилянська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґаздівський — ґазді́вський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ґаздівський — -а, -е, зах. Прикм. до ґазда і ґаздівство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ґаздівський — Ґазді́вський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. ґаздівський — Ґаздівський, -а, -е Хозяйскій. Словник української мови Грінченка