ґаздівський
ҐАЗДІ́ВСЬКИЙ, а, е, діал.
Прикм. до ґа́зда.
– Хто ти такий, леґіню? – Я? Ґаздівський син (Г. Хоткевич);
Ось крізь сон один [наймит] скрикає лячно, різко так: Навіть в сні його лякає Ґаздівський кулак! (І. Франко);
Він був багатший, як інші ґаздівські сини (О. Кобилянська).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ґаздівський — ґазді́вський прикметник Орфографічний словник української мови
- ґаздівський — -а, -е, зах. Прикм. до ґазда і ґаздівство. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ґаздівський — Ґазді́вський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ґаздівський — Ґаздівський, -а, -е Хозяйскій. Словник української мови Грінченка