безособовий
безособо́вий
[беизособовией]
м. (на) -вому/ -в'ім, мн. -в'і
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безособовий — безособо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- безособовий — -а, -е, грам. Який не може бути пов'язаний з будь-яким суб'єктом дії або підметом. Безособове речення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безособовий — БЕЗОСОБО́ВИЙ, а, е. 1. Який не має індивідуальності, своєрідності. Кожний усвідомлює, що поезія та малярство, як і вся художня творчість, ідуть перш за все від “душі й серця”, від людської психології, а не від раціоналістичних “поглядів”... Словник української мови у 20 томах
- безособовий — Безособо́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- безособовий — БЕЗОСОБО́ВИЙ, а, е, грам. Який не може бути пов’язаний з будь-яким суб’єктом дії або підметом. Безособове дієслово; Безособове речення; Безособовий зворот. Словник української мови в 11 томах