екуменізм
екумені́зм
[еикумеин’ізм]
-му, м. (на) -м'і
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- екуменізм — екумені́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- екуменізм — -у, ч. Рух за об'єднання християнських церков, який виник на початку 20 ст. у протестантизмі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- екуменізм — ЕКУМЕНІ́ЗМ, у, ч., рел. Рух за об'єднання християнських церков, за досягнення віросповідної єдності християн. Екуменізм зародився на початку XX ст. у середовищі протестантських християн (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- екуменізм — екумені́зм (від грец. οικουμένη – вся .Земля) рух за об’єднання християнських церков, що виник на початку 20 ст. у протестантизмі. Словник іншомовних слів Мельничука
- екуменізм — Рух у християнстві в справі порозуміння та співпраці між Церквами, покликаний перебороти розколи і повернути втрачену єдність; започаткований на поч. XX ст. протестантами; католицькі засади е. подано в Декреті про екуменізм II Ватиканського Собору. Універсальний словник-енциклопедія
- екуменізм — ЕКУМЕНІЗМ, екуменічний рух (від грецьк. οικουμένη — світ, заселена земля) — рух за об'єднання християнських церков, що виник у протестантизмі. Початок екуменічному рухові поклала Всесвітня місіонерська конференція в Единбурзі (1910). Філософський енциклопедичний словник