щербатенький
щерба́тенький
[шчеирбатеин'кией і шчеирбатен'кией]
м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- щербатенький — див. щербатий Словник синонімів Вусика
- щербатенький — ЩЕРБА́ТЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до щерба́тий. Сикліта .. налила в шклянку щербатеньку чарку горілки (Грицько Григоренко). Словник української мови у 20 томах
- щербатенький — щерба́те́нький прикметник Орфографічний словник української мови
- щербатенький — -а, -е. Пестл. до щербатий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- щербатенький — ЩЕРБА́ТЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до щерба́тий. Сикліта.. налила в шклянку щербатеньку чарку горілки (Григ., Вибр., 1959, 37). Словник української мови в 11 томах
- щербатенький — Щербатий, -а, -е 1) Съ зазубриной, надколотый, вызубренный. Щербатого горшка ніколи не направиш. посл. Колись і моя копійка не щербата була. посл. 2) О человѣкѣ: у котораго выпалъ одинъ или нѣсколько зубовъ. Харьк. Словник української мови Грінченка