абсолютизація
абсолютиза́ція
іменник жіночого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- абсолютизація — -ї, ж. Визнання чого-небудь безвідносно, винятково значимим, самодостатнім, зведення чого-небудь в абсолют; доведення до абсолюту. Великий тлумачний словник сучасної мови
- абсолютизація — АБСОЛЮТИЗА́ЦІЯ, ї, ж. Доведення до абсолюту (у 3 знач.). У творі домінує характерна для натуралізму абсолютизація факту, настанова на ілюзію правдоподібності (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- абсолютизація — АБСОЛЮТИЗА́ЦІЯ, ї, ж. Доведення до абсолюту. Характерним для сучасного "лівого" опортунізму в комуністичному русі є, абсолютизація збройного шляху боротьби і підштовхування мас на авантюристичні дії (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах