щебетушечка
щебету́шечка 1
іменник жіночого роду, істота
пташка
розм.
щебету́шечка 2
іменник жіночого роду, істота
про людину
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- щебетушечка — див. дитина Словник синонімів Вусика
- щебетушечка — ЩЕБЕТУ́ШЕЧКА, и, ж. Пестл. до щебету́шка. Пташка все нижче та нижче над ним падає. Тиміш дивиться, і так йому чогось мила ся щебетушечка, що очей з неї не звів би; слухав би не наслухався її тихого та любого щебетання!... Словник української мови у 20 томах
- щебетушечка — -и, ж. Пестл. до щебетушка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- щебетушечка — Щебету́шечка, -чки, -чці; -шечки, -чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- щебетушечка — ЩЕБЕТУ́ШЕЧКА, и, ж. Пестл. до щебету́шка. Пташка все нижче та нижче над ним падає. Тиміш дивиться, і так йому чогось мила ся щебетушечка, що очей з неї не звів би; слухав би не наслухався її тихого та любого щебетання1 (Вовчок, І, 1955, 55); — О... Словник української мови в 11 томах
- щебетушечка — Щебетуха, -хи ж. 1) Пѣвунья (о птицѣ). 2) Говорунья, болтунья. Чом до мене не говориш, моя щебетухо? Чуб. V. 332. ум. щебетушка, щебетушечка. Словник української мови Грінченка