кпи
На кпи, щоб дивувалися такі дурні, як ти.
Іронічна відповідь на питання, “по що те робиш?”
Не кпи собі з Микити, бо Микита вміє кпити.
Не насміхайся з мене, бо я можу ліпше з тебе.
Не кпи собі з мене, бо ще підеш за мене.
Остерігав парубок дівчину, що насміхалася з нього.
Схрвай собі кпини на свої христини.
Не насміхайся з нікого, а з себе самого.
Тобі кпини, а в мене христини.
Тобі в голові жарти, а в мене повно клопоту.
Джерело:
Приповідки або українсько-народня філософія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кпи — Кпи: — дурні [XI] — насміх, брати на кпи — насміхатись [16] — дурень, блазень, дурні. [XII] Словник з творів Івана Франка
- кпи — КПИ: ◇ Бра́ти (підніма́ти, здійма́ти) / взя́ти (підня́ти, здійня́ти) на глум (на глу́зи, на глуз, на сміх, на кпи́ни, на кпин, діал. на кпи) див. бра́ти. Словник української мови у 20 томах
- кпи — КПИ: ◊ На кпи брати (здіймати і т. ін.) кого, що, діал. — кепкувати, глузувати з когось, чогось. Лис на кпи його здіймає [ведмедя]: «Бач, як вуйко мій співає!» (Іван Франко, XII, 1953, 19); Дівчата ще дужче сміялися, бабині слова на кпи брали (Марко Черемшина, Вибр., 1960, 38). Словник української мови в 11 томах