пачка
(-и) ж.; мол., крим.; зневажл.
Обличчя. БСРЖ, 424; ПСУМС, 51.
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пачка — Па́чка: — контрабанда [51] — коробка, скринька [I] — тут: контрабанда [52] Словник з творів Івана Франка
- пачка — па́чка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири па́чки Орфографічний словник української мови
- пачка — Па́чка. Коробочка, скринька, пачка. -А принести вам і тютюну? Чи ви, може, вже перестали курити? — питала ніби поважно пані. — Ой, де перестала! — відповіла вона майже з переляком. — Ще більше злюбила! — Так?... Українська літературна мова на Буковині
- пачка — -и, ж. 1》 Купка однорідних складених або зв'язаних предметів. || Невеликий пакет чого-небудь упакованого, складеного разом. 2》 Паперова коробка для пакування чого-небудь. 3》 гірн. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пачка — ПА́ЧКА, и, ж. 1. Купка однорідних складених або зв'язаних предметів. – О-ох! – .. зітхнув Макар Іванович, вертаючись до покою з пачкою кореспонденцій (М. Коцюбинський); Він з усмішечкою витягнув з кишені перев'язану мотузочком пачку грошей (М. Словник української мови у 20 томах
- пачка — па́чка : ◊ на́ша па́чка вузьке коло приятелів; “своє'' товариство (ст): Наша пачка – то сила (Авторка)|| = наша віра ◊ своя па́чка = на́ша па́чка: Шофер був також, мабуть, зі своєї пачки, бо, доставляючи товар до кооперативи, незамітно привозив також різні інструкції для Влодка (Загачевський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- пачка — И, ж., знев. Обличчя. Відгодована пачка. Словник сучасного українського сленгу
- пачка — ПА́КА (велика кількість складених або зв'язаних однорідних предметів); ПА́ЧКА (менших розмірів); ТЮК, БУНТ (щільно упакованих); СТІС (СТОС), СТОПА́ розм. (складених вертикально); КУ́ПА (перев. Словник синонімів української мови
- пачка — ПА́ЧКА, и, ж. 1. Купка однорідних складених або зв’язаних предметів. — О-ох! — ..зітхнув Макар Іванович, вертаючись до покою з пачкою кореспонденцій (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- пачка — Па́чка, -ки ж. Пачка, кипа, тюкъ. Біда тому пачкарові, що він пачки перевозить, бо му комар в ухо бренить: покинь пачки, бо затнеш. Чуб. V. 1087. Словник української мови Грінченка