шиза
(-и) ж., мн. шизи; мол.
1. Шизофренія. БСРЖ, 688.
2. Тимчасове потьмарення свідомости, яке виявляється у ненормальностях поведінки. Уважно стежиш за його серйозним, майже метафізичним, обличчям і хочеш йому сказати, що все це шиза, старий, <...> (А. Дністровий, Невідомий за вікном). БСРЖ, 688; ПСУМС, 79.
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шиза — див. дурний Словник синонімів Вусика
- шиза — ШИЗА́. Словник української мови у 20 томах
- шиза — И, ж. 1. Божевілля. Психічному колапсові передував цілий ряд неприємних подій. Як любив повторювати Семпльований, «шиза падкралась нєзамєтна» (Л. Дереш). 2. Дурна ідея, фанатичне захоплення. Словник сучасного українського сленгу