багня
ба́гня іст. прикрашена гілка верби, яку освячують на Вербну неділю: Через Ринок ішли похорони зі співами за місто до св. Онуфрія, ішли процесії на Йордан, ішли діти у Квітну суботу з “багнями” і зі співом “Осанна во вишних” (Крип'якевич)|| = баська
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- багня — Багня, -няти с. = багнітка. Вх. Лем. 389. Словник української мови Грінченка