заблятуватися

заблятува́тися вул. промовчати (ст): Кумаєш? Потім я влетів до кібля і пересидів у Бриґідках щось півроку, а на кінці, як почали вести на розлупку, якось хлоп сі заблятував і виліз цілий... Ти бачив тих, що відкітували там на Лонцкого?.. (Лисяк)