лапайдух
лапа́йдух (лапи́дух, лапі́дух) 1. військ., ірон. санітар (ст): Пришли лапидухів, Дуську, хай його заберуть. Дістав у щелепу (Лисяк)
2. грабар, гробокопач (ст): Одного разу злетів з риштовання, з висоти третього поверху, і ціле щастя, що впав на купу піску, бо могла залишитися з хлопа товста пляма, яку лапайдухи мітлами позамітали б (Тарнавський З.)|| = лопатинський
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me