Сварог
Сваро́г
А, ч. У слов'янській міфології бог вогню, батько Дажбога.
Та прозимом осінь віє,
німує земля Сварога,
і сонце божеволіє,
бо ж холодно і Волого. (П-1:79).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сварог — -а, ч., міф. Один з головних слов'янських богів, бог неба й небесного вогню; згодом його почали вшановувати як покровителя ковальства, а також шлюбу та сім'ї. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сварог — СВАРО́Г. Словник української мови у 20 томах
- Сварог — Головний бог у дохристиянській східньослов'янській міфології, його ймення виводять або від санскритського svargas — небо, або ж пояснюють його як світлорогий. Універсальний словник-енциклопедія