1. Словник поетичної мови Василя Стуса

кадуб

ка́дуб

А, ч., рідко. Велика діжка.

Ніби сад осінній

поріс ці кадуби, мішки і скрині

і проімшанив зчовганий поріг. (ЧТ:110);

Як добре сіятись під небом,

ісклавши в копи хліб смертей,

і пильнувати сон очей,

бо мед гріхів цідити треба

в спижеві кадуби ночей. (П-1:125).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кадуб — ка́дуб іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кадуб — див. діжка Словник синонімів Вусика
  3. кадуб — див. кадіб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кадуб — ДІ́ЖКА (велика дерев'яна або металева циліндрична посудина), ПУ́ТНЯ діал.; ДІЖНИ́ЦЯ розм., ДІЖЧИ́НА розм. (трохи менша); КА́ДІБ (КА́ДІВБ), КА́ДУБ рідше (більшого розміру); ДІЖА́ (низька, широка дерев'яна для тіста); БО́ДНЯ (дерев'яна низька з віком... Словник синонімів української мови
  5. кадуб — КА́ДУБ див. ка́діб. Словник української мови в 11 томах
  6. кадуб — Кадуб, -ба м. = кадіб. Ном. № 12888. Словник української мови Грінченка