самопрочування
самопрочува́ння
Я, с., інд.-авт. Похідне від само... і прочування (від почування).
Ти ще на лезі самопрочування,
на пласі спогадів-передчуттів
блаженного кінця... (ЧТ:145).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me