самострата
самостра́та
И, ж., інд.-авт. Похідне від само... і страта.
Рудиментарний птах,
ти прагнеш висоти, як самострати... (Т.1, кн.2:205);
Все вигадка — що снилось
і з ночі увійшло,
до серця прихилилось
і мову одняло:
ця щедра самострата
заради всіх зарад. (ЧТ:71).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самострата — самостра́та іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- самострата — -и, ж., рідко. Те саме, що самогубство. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самострата — САМОСТРА́ТА, и, ж., рідко. Те саме, що самогу́бство. Словник української мови у 20 томах
- самострата — САМОГУ́БСТВО (позбавлення себе життя), САМОВБИВСТВО, САМОЗГУ́БА рідше, САМОСТРА́ТА рідше. Я мимоволі почервонів.. Самогубство: хіба це не прояв слабодухості? (Ю. Збанацький); А про самовбивство не могло бути бесіди, бо вистріл поступив іззаду (О. Словник синонімів української мови
- самострата — САМОСТРА́ТА, и, ж., рідко. Те саме, що самогу́бство. Словник української мови в 11 томах