самотинний
А, -е, інд.-авт. Який здійснюється, відбувається і т. ін. без інших; самітній.
Спиваєш тугу самотинну
і душу, мов малу дитину,
до рання присипляєш: спи. (П-2:182).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самотинний — самоти́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- самотинний — див. одинокий Словник синонімів Вусика
- самотинний — -а, -е. Який здійснюється, відбувається і т. ін. без інших; самітний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самотинний — САМОТИ́ННИЙ, а, е. Який здійснюється, відбувається і т. ін. без інших; самітний. Цей юнак зі своєю матір'ю та молодшим братом увійшли в самотинне життя Василя Архиповича свіжим струменем добра й спокою (П. Словник української мови у 20 томах
- самотинний — САМОТИ́ННИЙ, а, е. Який здійснюється, відбувається і т. ін. без інших; самітний. Цей юнак зі своєю матір’ю та молодшим братом увійшли в самотинне життя Василя Архиповича свіжим струменем добра й спокою (Дор., Не повтори.. Словник української мови в 11 томах