скруха
И, ж. 1. Тяжкий, гнітючий настрій. // Співчуття, жаль. 2. Визнання своєї провини, вияв каяття.
О горе,
бо бідний чоловік
за марним сподіванням
увесь розгубить дух
на долі довге дляння
й пригадування скрух. (ЧТ:71);
Терпи, козаче, скруху,
настав оглухле вухо
до божого чола. (ЧТ:61).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скруха — Скруха: Скру́ха: — каяття [6,X-XII] — каяття, жаль [33] — каяття, жура [1] — розкаяння [46-1;46-2] — туга, сум [27] — тут: визнання своєї провини, вияв каяття [51] Словник з творів Івана Франка
- скруха — скру́ха іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- скруха — -и, ж. 1》 Тяжкий, гнітючий настрій. || Співчуття, жаль. || Те, що завдає кому-небудь неприємностей, страждань. 2》 Визнання своєї провини, вияв каяття. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скруха — СКРУ́ХА, и, ж. 1. Тяжкий, гнітючий настрій. Пам'ятаєш, .. Як мене давила скруха І рятунку не було? (М. Старицький); Скруха взяла Тараса за серце (О. Ільченко); Ні сліз, ні думок – тільки скруха тяжка на душі (Іван Ле); // Співчуття, жаль. Словник української мови у 20 томах
- скруха — Скру́ха, -хи, -сі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- скруха — СКРУ́ХА, и, ж. 1. Тяжкий, гнітючий настрій. Пам’ятаєш, ..Як мене давила скруха І рятунку не було? (Стар., Поет. тв., 1958, 137); Скруха взяла Тараса за серце (Ільч., Серце жде, 1939, 320); Ні сліз, ні думок — тільки скруха тяжка на душі (Ле, Право.. Словник української мови в 11 томах
- скруха — Скруха, -хи ж. Сокрушеніе. Дай їх серцу скрухи, би ся спам'ятали. Гол. III. 385. І такий він, сіромаха, смутненький.... У такій скрусі, що мені жалько стало. МВ. (КС. 1902. X. 148). Словник української мови Грінченка