співомовка
Коpоткий гумоpистичний вipш, в основi якого лежить афоpизм, пpиказка, пpислiв’я, анекдот, жаpт: Щастя тiльки, що святi не гоpшки лiпили, але якось на той час гpечку молотили. Розказав я їм бiду, випpосив полови та з полови iзсукав мотуз пpездоpовий (С. Руданський).
Джерело:
Словник стилістичних термінів
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- співомовка — співомо́вка іменник жіночого роду гумористичний вірш Орфографічний словник української мови
- співомовка — див. ВІРШ. Словник синонімів Караванського
- співомовка — -и, ж. Гумористичний вірш, в основу якого покладено анекдот, прислів'я і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- співомовка — СПІВОМО́ВКА, и, ж. Гумористичний вірш, в основу якого покладено анекдот, прислів'я і т. ін. Співомовки [С. Руданського] .. – це блискучі вірші-гуморески, часто сатиричного характеру, спрямовані проти потворних соціально-побутових явищ (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- співомовка — СПІВОМО́ВКА, и, ж. Гумористичний вірш, в основу якого покладено анекдот, прислів’я і т. ін. Співомовки [С. Руданського]..— це блискучі вірші-гуморески, часто сатиричного характеру, спрямовані проти потворних соціально-побутових явищ (Іст. укр. літ.. І, 1954, 323). Словник української мови в 11 томах