жалісливо
ЖА́ЛІСЛИВО. Присл. до жа́лісливий,
— Як ти себе почуваєш? — жалісливо питаю я в неї (Мирний, IV, 1955, 347);
Вони [пташки] перегукуються, збираючись у далекі краї, та пищать жалісливо, бо їм сумно покидати рідні місця (Коп., Сон. ранок, 1951, 115).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жалісливо — жа́лісливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- жалісливо — Присл. до жалісливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жалісливо — Жалісливо, жалісно нар. 1) Сострадательно, сердобольно. 2) Жалобно, грустно. Сидить голубка, жалосно гуде. Чуб. V. 310. ум. жалісненько. (Зозуленька) жалісненько закувала. Чуб. V. 756. Словник української мови Грінченка