кабанник
КАБА́ННИК, а, ч., заст. Той, хто торгує свинями;
// Той, хто ріже свиней.
Тупі рила [кабанів] сонно дивились на трупи своїх братів, уже осмалених, голих, безладно навалених кабанником на візок (Коцюб., II, 1955, 361).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кабанник — каба́нник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- кабанник — -а, ч., заст. Той, хто торгує свинями. || Той, хто ріже свиней. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кабанник — Каба́нник, -ка; -нники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кабанник — Кабанник, -ка м. 1) Торгующій свиньями. Подольск. г. 2) Свинобой, рѣжущій свиней. Словник української мови Грінченка