кабінка
КАБІ́НКА, и, ж. Зменш. до кабі́на.
І я влетів з трояндами в кабінку, Де усміхався приязно ліфтер (Рильський, II, 1960, 225);
Вони зайняли окрему кабінку поближче до естради (Донч., V, 1957, 282).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me