кавкнути
КА́ВКНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до ка́вкати.
Стрівши турка на порозі, як лине [окріп] йому межи очі, так він і не кавкнув… (Укр.. казки, легенди.., 1957, 424);
// безос.
В повітрі свиснув дрючок і так гупнув Терентія по спині, що аж всередині кавкнуло (Стельмах, Хліб.., 1959, 514).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кавкнути — ка́вкнути дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- кавкнути — див. вмирати Словник синонімів Вусика
- кавкнути — -ну, -неш, док., розм. Однокр. до кавкати. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кавкнути — КРЯ́КАТИ (про ворон, круків тощо — кричати), КА́РКАТИ, КРЮ́КАТИ (КРУ́КАТИ рідше), КРУ́МКАТИ, КА́ВКАТИ розм., КАВЧА́ТИ розм. (про ворон). — Док.: кря́кнути, ка́ркнути, крю́кнути (кру́кнути), кру́мкнути, ка́вкнути. У долині ворон кряче (В. Словник синонімів української мови
- кавкнути — Кавкнути, -кну, -неш гл. Однокр. в. отъ кавкати. Словник української мови Грінченка