магістрат
МАГІСТРА́Т, у, ч.
1. У Литві, Польщі й на Україні (до другої половини XIX ст.), а також у деяких західноєвропейських країнах — орган міського самоврядування; муніципалітет.
Слідив [Никифор] голодними очима, як ішли До магістрату депутації просить Голодним праці (Фр., XIII, 1954, 310);
З-за Кожум’яцької брами виходить юрба цеховиків, що вертаються з засідання магістрату, жваво обговорюючи якусь подію (Коч., П’єси, 1951, 125);
У великих містах [України після війни 1648 р.] були магістрати (органи міського управління) (Іст. УРСР, І, 1953, 241);
// Будинок міського управління.
Рушив похід жінок під магістрат, а по боках жандарми (Стеф., І, 1949, 244).
2. У стародавньому Римі — державна посада консула, претора тощо, а також особа, що займала цю посаду.
Значення в інших словниках
- магістрат — магістра́т 1 іменник чоловічого роду орган міського самоврядування, муніципалітет в деяких країнах, а також в Україні до 2-ої пол. XIX ст. Орфографічний словник української мови
- магістрат — [маг'істрат] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
- магістрат — -у, ч. 1》 У Литві, Польщі та Україні (до другої половини 19 ст.), а також у деяких західноєвропейських країнах – орган міського самоврядування; муніципалітет. || Будинок міського управління. Великий тлумачний словник сучасної мови
- магістрат — Управа міська Словник чужослів Павло Штепа
- магістрат — МАГІСТРА́Т, ч. 1. род. у. У Литві, Польщі й Україні (до другої половини XIX ст.), а також у деяких західноєвропейських країнах – орган міського самоврядування; муніципалітет. Словник української мови у 20 томах
- магістрат — магістра́т (лат. magistrate) 1. У Стародавньому Римі державна посада, представник влади. 2. В Литві, Польщі й на Україні 15 – 19 ст. орган міського управління, що здійснював адміністративно-судові функції. Словник іншомовних слів Мельничука
- магістрат — (лат. magistratus – керівна посада, урядова установа) 1. у стародавньому Римі державна посада, представник влади; 2. у деяких європ. державах з ХIII ст. виборний орган місцевого самоврядування у містах; 3. у м. Польщі та Вел. Універсальний словник-енциклопедія
- магістрат — МУНІЦИПАЛІТЕ́Т (орган місцевого самоврядування в деяких країнах; будинок, в якому він міститься); МАГІСТРА́Т (у Литві, Польщі і в Україні до другої половини ХІХ ст., а також у деяких західноєвропейських країнах). Словник синонімів української мови
- магістрат — рос. магистрат узагальнена назва органів міського (міщанського) самоврядування і суду в українських містах XIV-XVIII ст., діяльність яких здійснювалася відповідно до тогочасного законодавства (Магдебурзьке право). Eкономічна енциклопедія
- магістрат — (лат. — наставництво) Адміністративна споруда міського самоврядування (муніципалітету), що переважно відзначалася високою баштою над призматичним обсягом. Нерідко отримувала зв'язок з торговельними крамницями, перед якими влаштовувалися аркові або колонні галереї. Архітектура і монументальне мистецтво