фабулярний
ФАБУЛЯ́РНИЙ, а, е, літ. Те саме, що фа́бульний.
У новелі «Випадкова сміливість» [О. Слісаренка] фабулярна гострота поєднується з іронічною оповіддю (Вітч., 12, 1969, 169);
// Такий, як у фабулі; власт. фабулі.
Перші 15 байок Г. Сковороди, справді, характеризує фабулярний спосіб викладу моралі (Рад. літ-во, 8, 1965, 27).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фабулярний — фабуля́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- фабулярний — ФАБУЛЯ́РНИЙ, а, е, літ. Те саме, що фа́бульний. У новелі “Випадкова сміливість” [О. Слісаренка] фабулярна гострота поєднується з іронічною оповіддю (із журн.); // Такий, як у фабулі; власт. фабулі. Перші 15 байок Г. Сковороди, справді, характеризує фабулярний спосіб викладу моралі (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- фабулярний — -а, -е, літ. Те саме, що фабульний. || Такий, як у фабулі; власт. фабулі. Великий тлумачний словник сучасної мови