факельник
ФА́КЕЛЬНИК, а, ч.
1. заст. Людина в спеціальному траурному одязі, що несе факел у похоронній процесії.
— Заїхав я раз одному факельникові з похоронного бюро по пиці, а він мені (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 43).
2. Той, хто підпалює що-небудь за допомогою факела; палій.
На мотоциклах з вогняними віхтями гасають [фашистські] факельники і підпалюють стріхи (С. Ол., З книги життя, 1968, 76).
Фа́кельник війни́ — те саме, що Палі́й війни́ ( див. палі́й).
Міжнародна обстановка сьогодні така, що Радянський Союз, всі соціалістичні країни, миролюбні народи здатні охолодити надто запопадливих факельників війни (Рад. Укр., 7.XI 1960, 2).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- факельник — фа́кельник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- факельник — ФА́КЕЛЬНИК, а, ч. 1. заст. Людина в спеціальному траурному одязі, що несе факел у похоронній процесії. – Заїхав я раз одному факельникові з похоронного бюро по пиці, а він мені (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека). Словник української мови у 20 томах
- факельник — -а, ч. 1》 заст. Людина в спеціальному траурному одязі, що несе факел у похоронній процесії. 2》 Той, хто підпалює що-небудь за допомогою факела; палій. Великий тлумачний словник сучасної мови
- факельник — ПАЛІ́Й (винний у підпалі), ПІДПА́ЛЮВАЧ, ФА́КЕЛЬНИК (той, хто підпалює за допомогою факела). В селянських очах загорілась та шалена злоба, яка виникає лише до конокрадів та паліїв (М. Словник синонімів української мови