цабе
ЦАБЕ́.
1. Вигук, яким волів повертають праворуч.
— Гей та цоб, та цабе! — от і вся невеличка наука погонича (Мирний, II, 1954, 111);
Він знав тільки одне: крикне йому Явдоха «соб», треба повертати вліво, «цабе» — вправо (Тют., Вир, 1964, 366).
2. присл. У правий бік, праворуч.
Лаврін махнув батогом на воли і, замість того щоб їхати додому через греблю, повернув цабе на пригорок за дівчиною (Н.-Лев., II, 1956, 308);
— Так ото прямо, потім біля школи візьмеш цабе, а там — і дитячий садок, — втретє показав пужалном дідусь і гейкнув на волів (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 16);
*Образно. [Цар:] Твій стрій не туди повертає, Яшко. [Голоси:] Дуже цабе взяв! (Зар., Антеї, 1961, 63).
3. у знач. ім., невідм., с., ірон. Поважна, впливова особа.
— Подумаєш, яке цабе?! Романи він пише..! (Кач., II, 1958, 31);
— Дядьку Якове, там якесь цабе приїхало! — захекано повідомив Ярошенкові всюдисущий хлопчак (Речм., Весн. грози, 1961, 112).
♦ Вели́ке цабе́ див. вели́кий.
Значення в інших словниках
- цабе — цабе́ 1 вигук незмінювана словникова одиниця цабе́ 2 прислівник праворуч незмінювана словникова одиниця цабе́ 3 іменник середнього роду поважна персона ірон. Орфографічний словник української мови
- цабе — (висока особа) ІР. достойник, туз, о. кум королю <�і сват міністру>; ЯК (!) див. ПРАВОРУЧ. Словник синонімів Караванського
- цабе — ЦАБЕ́, САБЕ́. 1. Вигук, яким волів повертають праворуч. – Гей та цоб, та цабе! – от і вся невеличка наука погонича (Панас Мирний); Він знав тільки одне: крикне йому Явдоха “соб”, треба повертати вліво, “цабе” – вправо (Григорій Тютюнник). 2. присл. Словник української мови у 20 томах
- цабе — цабе́: ◊ вели́ке цабе́ вул., ірон., знев. 1. поважна, впливова особа (м, ср, ст)||велике айвай 2. той, хто вважає себе кращим за інших (м, ср, ст)||велике айвай Лексикон львівський: поважно і на жарт
- цабе — 1》 Вигук, яким волів повертають праворуч. 2》 присл. У правий бік, праворуч. 3》 у знач. ім., невідм., с., ірон. Поважна, впливова особа. Велике цабе. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цабе — вели́ке цабе́, перев. ірон. Поважна особа, яка займає високу посаду або має великий вплив у суспільстві, в колективі. — Що мені благочинний! Куди ж пак: велике цабе! (І. Фразеологічний словник української мови
- цабе — ВПРА́ВО (УПРА́ВО) (у правий бік; з правого боку), ВПРАВО́РУЧ (УПРАВО́РУЧ), ПРАВО́РУЧ, НАПРА́ВО, ЦАБЕ́ розм. Оглянулися вони й забачили темні гаї.. і управо якийсь хуторець (Марко Вовчок); Пріська пішла вправоруч до села (Б. Грінченко); Село. Словник синонімів української мови
- цабе — Цабе 1) меж., которымъ направляютъ воловъ направо. От він за батіг та й: «Гей, соб! цабе!» Рудч. Ск. ІІ. 142. Цабе, худий, у ворота, яка харч, така й робота. Ном. № 10363. 2) нар. Направо. Наші студенти повернули цабе та й перелізли в Сухобрусів садок. Словник української мови Грінченка