єдиноріг
ЄДИНОРІ́Г, ро́га, ч.
1. Рідкісна морська тварина з родини дельфінових з довгим бивнем у верхній щелепі; нарвал.
2. Фантастична тварина у вигляді коня з одним рогом.
3. Старовинна артилерійська гармата, вид гаубиці, ствол якої прикрашений вилитою фігурою міфічного звіра з рогом.
— Братчики, до гармат! — закричав Гулик. З ним було до десятка старих гармашів, які одразу ж кинулись до ворожих єдинорогів і почали налаштовувати їх до стрільби (Добр., Очак. розмир, 1965, 141).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- єдиноріг — [йеидBноур’іг] -рога, м. (на) -роз'і/-рогов'і, мн. рогие, -рог'іy Орфоепічний словник української мови
- єдиноріг — єдинорі́г іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- єдиноріг — -рога, ч. 1》 Рідкісна морська тварина з родини дельфінових із довгим бивнем у верхній щелепі; нарвал. 2》 Фантастична тварина у вигляді коня з одним рогом. 3》 Старовинна артилерійська гармата, вид гаубиці, ствол якої був прикрашений вилитою фігурою міфічного звіра з рогом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- єдиноріг — ЄДИНОРІ́Г (ссавець родини дельфінових), НАРВА́Л. Словник синонімів української мови