ідеалізація
ІДЕАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж. Дія за знач. ідеалізува́ти.
Я не уявляв собі, наскільки ця річ [«На віру»] слаба, бо 20 літ не перечитував її.. Скільки тут солодкого, ідеалізації селян..! (Коцюб., III, 1956, 385);
Проти ідеалізації минулого спрямовує він [М. Рильський] свою поему «Марина» (Іст. укр. літ., II, 1956, 385).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ідеалізація — рос. идеализация (фр. idealistion, від ideal — ідеал) — 1. Уявлення про когось чи щось як про значно краще й досконале, ніж воно є насправді; наділення когось або чогось властивостями, що відповідають ідеалу. Eкономічна енциклопедія
- ідеалізація — ідеаліза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- ідеалізація — -ї, ж. 1》 Дія за знач. ідеалізувати. 2》 Мисленне конструювання понять про об'єкти, що не існують і не є здійсненними, але для яких є прообрази в реальному світі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ідеалізація — ідеаліза́ція (франц. idealisation, від ideal – ідеал) 1. Уявлення про когось чи щось як про значно краще й досконале, ніж воно є насправді; наділення когось або чогось властивостями, що відповідають ідеалу. Словник іншомовних слів Мельничука
- ідеалізація — ІДЕАЛІЗАЦІЯ — 1) Уявлення про когось чи щось як про значно краще й досконаліше, ніж воно є насправді; наділення когось або чогось властивостями, що відповідають ідеалу. Філософський енциклопедичний словник
- ідеалізація — Ідеаліза́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)