апогей
ВЕРШИ́НА чого (найвища точка розвитку, найвищий ступінь вияву чогось і т. ін.), ВНЕ́ЦЬ, ВЕРХІ́В'Я, АПОГЕ́Й книжн., ЗЕНІ́Т книжн., КУЛЬМІНА́ЦІЯ книжн., ПІК книжн., ОЛІ́МП книжн., ВЕРХОВИ́НА рідше. Найвидатнішим твором письменниці (Ірини Вільде), вершиною її художньої майстерності є роман "Сестри Річинські" (з газети); (Ярослав:) Людина справді є вінець творіння (О. Левада); (Валент:) Юрба плескала не тоді, як справді ставав ти на верхів'ї свого хисту, а як спускався до низин (Леся Українка); Стрілянина ще не дійшла свого апогею (Ю. Яновський); Його щастя дійшло до зеніту (І. Франко); Фронт будівництва.. набрав кульмінації (В. Минко); Сходження на футбольний олімп — заповітна мрія кожного гравця (з газети); Літо — напружена пора на авіаційному транспорті, а серпень — її пік (з газети); Юра був на верховинах щастя (Ю. Смолич).
Значення в інших словниках
- апогей — апоге́й іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- апогей — АПОГЕЙ – ПЕРИГЕЙ Апогей, -ю, ор. -єм. Найвіддаленіша від центра Землі точка орбіти (Місяця, штучного супутника тощо); переносно – найвищий ступінь розвитку, розквіту. Літературне слововживання
- апогей — (розвитку) П. зеніт, вершина, верх, вершок, найвища точка, вінець, кульмінація, зліт, злет, розквіт. Словник синонімів Караванського
- апогей — Найвищість, верхів'я, верхівля, гора Словник чужослів Павло Штепа
- апогей — (грец. apogeios віддалений від Землі), -ю, ч. 1. Найвіддаленіша від центра Землі точка орбіти Місяця або штучного супутника Землі. 2. Найвищий ступінь розвитку, розквіт, найбільше піднесення чогось. Що тут, ув апогеї рабування, у тебе під обладаю твої уседержавні втрати і набутки? (ЧТ:52). Словник поетичної мови Василя Стуса
- апогей — -ю, ч. 1》 астр. Найвіддаленіша від центра Землі точка орбіти Місяця або штучного супутника Землі. 2》 перен. Найвищий ступінь чого-небудь; вершина, розквіт. Великий тлумачний словник сучасної мови
- апогей — АПОГЕ́Й, ю, ч. 1. астр. Найвіддаленіша від центра Землі точка орбіти Місяця, штучного супутника Землі або ракети. Висота апогею ракети-носія нижча від апогею супутника більш як на 100 кілометрів (з газ.). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
- апогей — апоге́й (від апо... і ...гей) 1. Найвіддаленіша від Землі точка орбіти Місяця або штучного супутника Землі. 2. Переносно – найвищий ступінь розвитку, найбільше піднесення, розквіт. Словник іншомовних слів Мельничука
- апогей — Найвіддаленіша від Землі точка орбіти Місяця супутника Землі. Універсальний словник-енциклопедія
- апогей — Апоге́й, -ге́ю, -ге́єві (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- апогей — АПОГЕ́Й, ю, ч. 1. астр. Найвіддаленіша від центра Землі точка орбіти Місяця або штучного супутника Землі. Висота апогею ракети-носія, нижча від апогею супутника більш як на 100 кілометрів (Рад. Укр., 14.XI 1957, 3). 2. перен. Словник української мови в 11 томах
- апогей — рос. апогей (грец. apogelos — віддалений від Землі) — 1. Найвіддаленіша від Землі точка орбіти Місяця або штучного супутника Землі. 2. Переносно — вершина якогось досягнення, найвищий ступінь розвитку, найбільше піднесення, розквіт. Eкономічна енциклопедія