забиття
УБИ́ВСТВО (ВБИ́ВСТВО) (насильницьке позбавлення життя людини, людей), СМЕРТОВБИ́ВСТВО, ДУШОГУ́БСТВО, КРОВОПРОЛИ́ТТЯ́, ЗАБИТТЯ́, БРАТОВБИ́ВСТВО (брата, однодумця); ДІТОВБИ́ВСТВО (дітей); ГЕНОЦИ́Д (масове — на етнічному ґрунті). — Хіба може бути краса в убивстві людей? (О. Довженко); Сам Олекса убивав рідко, видно, при якихось особливих умовах.. Причиною смертовбивства могла бути участь в організації походу на опришків (Г. Хоткевич); — Тепер (Чіпка) у чорній сидить... Он воно які люди бувають! Подумай: на крадіжку, на душогубство пустився?!! (Панас Мирний). — Пор. стра́та.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- забиття — забиття́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- забиття — -я, с. Дія за знач. забити 1-5). Великий тлумачний словник сучасної мови
- забиття — ЗАБИТТЯ́, я́, с.. Дія за знач. заби́ти 1-5. — До забиття містера Свансона і його сина мене довела в першу чергу трагедія мого народу [ескімосів] (Ірчан, II, 1958, 98). Словник української мови в 11 томах
- забиття — Забиття, -тя́ с. Убійство. Словник української мови Грінченка